Баба Параска і баба Палажка – Іван Нечуй-Левицький

У творі розповідається про багаторічну ворожнечу двох старих жінок – баби Параски та баби Палажки, які живуть на одному кутку села й постійно ворогують. Обидві вважають себе добрими, богомільними й праведними, а одна одну – нечестивими, лукавими й підступними. Вони сваряться через город, через криницю, через дітей, свекрів, релігійні звичаї, навіть через випадкові слова. Кожна з них переконана, що інша відьма, злодійка, скандалістка й пліткарка. Параска називає Палажку святенницею та провокаторкою, а Палажка вважає Параску брехухою й злюкою. Образи, погрози, побутові конфлікти і навіть походи до попа та волосної управи стають звичними справами. Їхня ворожнеча стає притчею во язицех у селі. Врешті-решт, жінки настільки занурюються у свою сварку, що забувають про справжню християнську мораль, якою прикривають свою злобу.