Вітрогон – Іван Нечуй-Левицький

Маленький хлопчик Василь, син економа, не маючи компанії вдома, часто тікав на вигін до пастушків, де разом із ними купався, лазив по лозах і збирав ожину. Одного разу, обмазавшись грязюкою і стрибаючи з човна у воду, він ледь не втопився, але його врятувала молодиця. Після цього мати заборонила йому виходити з двору, та хлопець не витримав і знову втік – цього разу аж до містка, де сам загатив потічок, приліг у затінку і непомітно заснув. Прокинувшись уранці під мостом, хлопець перелякався, втік і налякав людей, які сприймали його за нечисту силу або русалку. Знайшовши його, бабуся привела хлопчика додому, і мати зустріла його зі сльозами й обіймами, адже всю ніч усі шукали зниклого сина. Попри страх покарання, батько лише насварив Василя, а сам хлопець глибоко пережив свою провину, хоча вже за мить забув про неї, побачивши нову радість у дворі.