Біда бабі Палажці Солов’їсі – Іван Нечуй-Левицький

Після смерті чоловіка баба Палажка Солов’їха почала жити разом із сином Петром та його сварливою дружиною Оришкою, але через сварки, бідність і жадібність з боку родини відокремилася від них і навіть сховала духовну грамоту на свою частку поля. У родині постійно спалахували конфлікти: Палажка тримала окреме господарство, а невістка і син не раз принижували й били її. Після великої зливи й сварок із сусідкою Параскою баба втрапила у справжню біду, а згодом і втратила духовницю, яку, як з’ясувалося, викрав син. Усі знущання і образи доводили Палажку до відчаю, аж поки вона не повернула собі документ і не перейшла жити до дочки. Коли ж син дізнався, що баба хоче переписати землю на дочку, він покаявся і повернув матір додому, щоб знову догоджати їй – тепер уже зі страху втратити спадок.