Тіло – Роберт Шеклі

Видатного вченого, професора Меєра, після смерті його людського тіла пересаджують у тіло собаки – єдину доступну біологічну форму. Молоді хірурги вважають, що врятували геніальний мозок заради науки. Спочатку Меєр, попри незручності, намагається звикнути до нового тіла й зберегти розум. Але поступово він починає відчувати емоції і поведінку, властиві тварині. Людська ідентичність розмивається, і, врешті, він просить, щоб його погладили – як собаку. Оповідання піднімає питання межі між тілом і свідомістю.