Старосвітські батюшки та матушки – Іван Карпенко-Карий

Сатиричне зображення побуту та звичок священицьких родин, які живуть у провінції. Автор змальовує їх у кумедному й критичному світлі – ледачими, обмеженими, самовдоволеними. Герої живуть у відсталій, майже застиглій реальності, де панують лінощі й дріб'язковість. Сюжет складається з епізодів, у яких підкреслюється вузькість світогляду «батюшок» і їхнє відривання від духовних ідеалів. Карпенко-Карий через гумор викриває формалізм і бездуховність духовенства. Це тонка критика моралі тогочасного провінційного суспільства.